Як уже повідомлялося, я приїхав до Торонто на виступ.
Дякую всім, хто приєднався до мене на українській вечірці!
Торонто – місто з хмарочосами, які створюють монументальний фон на всіх світлинах.
Торонто – місто неподалік від Ніагарського водоспаду (я розповім про нього теж). Плюс Торонто – це місто, де наркомани вживають наркотики прямо перед тобою в самому центрі міста. Абсолютно не ховаючись.
У Канаді багато хто зловживає рецептурними знеболювальними. Щодня від передозувань по всій країні помирають понад 20 осіб.
Особисто мене замість рецептурних знеболюючих приваблюють канадська содова зі смаком імбиру та мудра азійська їжа.
Яку я знайшов у «Chiang Mai» – просторому ресторані з повною посадкою.
Оскільки я не бронював місце, нас з другом посадили їсти за бар.
Неймовірно смачний кокосовий суп з куркою Tom Kha обійшовся всього в €5,65! Таких цін немає ніде. Хіба що у продавців street food.
До яловичини Stir Fry з імбиром і соєвим соусом (€13,80) подали рис у формі піраміди. І ось що цікаво: я люблю азійську кухню, але мушу зізнатися, що мій шлунок любить її набагато менше. Однак у «Chiang Mai» все було бездоганно для всього організму.
Якщо шукати ложку дьогтю, то Pad Thai (€13,20) мого друга чомусь переперчили. Але в іншому все блискавично!
Хороші м’ясні закуски готують у скромному маленькому кафе «Cherry Street BBQ».
Я взяв:
- brisket (яловичу грудинку)
- рвану свинину, яку довго тушкували на вогні
- і сосиски з капустою коул слоу.
Цей сет обійшовся в €22. Смачно. Просто. А на екранах – успіхи «Toronto Blue Jays».
Це єдина канадська команда в Головній лізі бейсболу, де з 30 команд 29 з США.
Прямую до «Convivium».
Цікаве місце «Convivium». З’явилося на Google-картах зовсім недавно. Поки що 20 кухарів годують на двох поверхах, третій обіцяють відкрити восени.
Всередині багато залів і кімнат для таємних зустрічей.
Керує «Convivium» моя добра приятелька Таня з Києва. Таня порадилла взяти фірмовий тартар із чорного ангусу на картоплі конфі, прикрашений чорною ікрою (€24).
Таня пригощала, тому я, звичайно, не відмовлявся. Це смачно, але особливо не розгуляєшся – шматочок невеликий.
Класичний French Onion Soup (€16,30) готують із солодкої цибулі, наваристого бульйону, Chardonnay і сиру Gruyere.
У Франції суп їдять, як правило, пізньої осені та взимку. Але ми не у Франції.
Спагеті з морепродуктами (€24,50) укомплектовані по-повній: гребінці, молюски, мідії, томати чері, базилік та легкий томатний соус.
Від Торонто до Ніагарського водоспаду півтори години їзди.
За одну хвилину водоспад може заповнити 58 олімпійських басейнів. Але з басейнами ніхто не приходить: в руках у туристів зазвичай телефони, які вони в гонитві за класним кадром періодично кидають у воду. Статистика говорить, що стабільно чотири на день.
Поруч з водоспадом розташоване китайське кафе з логічною назвою «Нью-Йорк».
Його безперечний плюс у тому, що всередині кондиціонери працюють на повну потужність. У самому містечку душно і волого, а всередині – в самий раз!
Їжа непогана. Але відчувається, що місце туристичне, і кухарі працюють на півсили. Курка по-сичуаньськи (€12) на фото має бездоганний вигляд, але на смак нічого особливого.
Те ж саме і з супом з вонтонами (€7,50). Я замовив найменшу порцію і спочатку думав попросити добавки. Але передумав після першої ж ложки. Прикро, коли з усього того, що на столі, найсмачнішим виявляється кола.
На цьому трилогія про Канаду закінчена. Дякую всім, хто осилив 519 слів у цьому дописі!
