Ви коли-небудь пили багаття? Лісове багаття під кронами сосен?
Питання на перший погляд дивне. Але саме таке відчуття виникає, коли п’єш копчений чай лапсанг сушонг.
Це один із найяскравіших чаїв південно-східного Китаю. Ієрогліф, закріплений за лапсанг сушонгом, позначає гори Уїшань, де його і збирають.
Про появу копченого чаю ходить легенда. 400 років тому військова колона марширувала повз чайне село. Коли у солдатів сіли батарейки, вони вирішили переночувати в будинках чайних фермерів. Спорудивши матраци з мішків зі свіжозібраним листям, воїни завалилися спати.
Наступного дня фермери побачили, що дорогоцінне листя розчавлене і пахне не дуже делікатно.
Відчайдушно намагаючись урятувати врожай, вони підсмажили його у WOK та прокоптили сосновими дровами.
Схвильовані китайці й не підозрювали, що їхня раптова панічна атака подарувала планеті дивовижний, ні на що не схожий чай.
Голландські купці були настільки зачаровані димним ароматом, що поверталися щороку для закупівлі рідкісного чаю. Завдяки їм уся Європа підсіла на унікальний китайський напій.
Відтоді європейські чаємани вимагали привозити чай саме копченим. Тільки у 1760 році Британська Ост-Індська компанія повідомила про відправку майже 30 000 кг нового чаю.
Поціновувачі високої кухні знайшли чаю оригінальне застосування: шеф-кухарі готують ніжну парову тріску із локшиною удон у насиченому бульйоні на основі лапсанг сушонгу. Його димні нотки підкреслюють смак білої риби та додають страві глибокого аромату умамі.
Не залишили поза увагою лапсанг сушонг і фінни.
Їхній фірмовий копчений чайний джин переганяється разом із чайним листям, ягодами ялівцю та насінням коріандру.
Окрім того, лапсанг сушонг регулярно заварювали Вінстон Черчилль, головний герой серіалу «Менталіст» та королівська родина.
Втім, чай міг не дожити до наших днів. Лауреат чайної премії «Лу Юй» Цзян Юаньсюнь згадує, що в кризові 90-ті більшість плантацій закинули, а майстри поїхали на заробітки.
Вистояли лише дві фабрики, які вірили у свій продукт, і зрештою врятували лапсанг сушонг.
