Попутний вітер приніс мене з Нью-Йорка (свіжий текст тут) у місто вітрів Чикаго.
Там я виступав на «Українських вечорницях».
Де завжди яскрава публіка.
Де гості не соромляться своїх посмішок. І де завжди донатять ЗСУ.
Після виступу ідеолог українських вечірок – пан Алі – показав мені кілька класних ресторанів.
Один з них «The Foxtail» розташований у будівлі колишньої церкви.
Але священиків там уже нема.
Натомість – талановиті кухарі, які готують море цікавої їжі.
Знайомство з тістом почалося з flatbread, тобто з ліпенника із заатаром ($14). Крім цієї близькосхідної спеції ліпенник щедро посипають помідором, огірком, цибулею, руколою та фетою.
Брускети зі свинячою грудинкою ($16) – це на любителя. Брускети жирнуваті.
Окрім некошерного м’яса на чіабату кладуть козячий сир, волоські горіхи, фініки та калабрійський чилі. Перцю боятися не треба: він має середню гостроту, але не дуже пекучий смак, що робить його універсальним для багатьох страв.
Крабовий кейк ($24) подають на бріоше з авокадо та айолі з васабі. Смачна недешева закуска. Того краба на один зуб.
Для шаурми ($25) нарізають стейк із діафрагми бичка, додаючи в піту цибулю, смажені томати, петрушку, редис та соус тахіні. Чорного кавʼяра серед інгредієнтів я не побачив.
Ви теж не бачите ікри?
Тож незрозуміло, як звичайна шаурма може коштувати $25. Проте їдемо далі.
Рекомендую заклад «Green Street Smoked Meats»!
Це місце манить рок-музикою та барбекю у стилі центрального Техасу.
Американці, які поклоняються барбекю, знаються на м’ясі.
Ціни не кусаються.
До речі, саме в Чикаго винайшли гриль.
Зварювальник Джордж Стівен втомився від того, що вітер здував вугілля з його барбекю.
Він розрізав навпіл морський буй, додав кришку та решітку – і так народився перший сферичний гриль.
Окремий жанр – техаське барбекю.
Техаським його робить смокер.
Особисто мені цей смокер схожий на паровоз, який раніше був підводним човном.
М’ясо 10 годин запікається при низькій температурі.
Одночасно підкопчується, і в результаті саме поділяється на волокна.
Я взяв пастрамі та рвану свинину.
Все дуже смачно!
Після м’ясної їжі ми з паном Алі вирушили за їжею духовною в «Art Institute of Chicago».
Цінителі імпресіонізму почуваються там дуже добре.
Третій ресторан, у якому варто побувати – «The Vig».
«Vig» – це скорочення від англійського сленгового слова «vigorish». Воно означає ставку букмекера.
«Vig Chicago» – це спортивний салон у стилі 1950-х із вишуканою кухнею та коктейлями для сучасного поціновувача випивки.
Мені сподобались:
- тако з тунцем та ананасовою сальсою ($24)
- коронний сендвіч «Paradise City Steak» ($25).
Тако з колю – це кайф!
У сендвічі дивним чином поєднуються ніжна вирізка тендерлоїн, маринована червона цибуля, солодкуватий африканський перець та швейцарський сир грюєр з горіховим відтінком.
«Paradise City Steak» – це фантастика!
І ще: вперше у житті був вражений якісним сніданком у американському готелі.
Вперше на сніданку побачив овочі та слабосолоний лосось, який круто утрамбовувати в ранковий бейгл.
Рекомендую «Hyatt Regency O’Hare Chicago»!
