У Чикаго мене чекали на «Українських вечорницях».

Прийшов на вечорниці – задонатив ЗСУ.

Тут завжди багато елегантних гостей.

На яких приємно дивитись і спереду, і зі спини.

Дівчата вражають грайливими поглядами.

Зводять з розуму оголеними плечима.

Дивують рум’янцем на щоках.

І танцюють як в останній раз.

Гостинний організатор Алі прямо з аеропорту відвіз мене в «Beatrix», де пригостив відмінним Strip steak chimichurri ($36.95):

– Взагалі це дивно, що такий класний стейк коштує так недорого! У Чикаго ціни на пристойні стейки зазвичай починаються від $50.

Снідав я в симпатичному місці «Yolk». Жваво. Світло. Смачно.

Хоча в сусідньому «Einstein Bros Bagels» бейгли нітрохи не гірші, та ще й дешевші. Точно такий самий із лососем коштував би $13,39.

Проте я для різноманітності обрав яєчко, авокадо і бекон ($9,29).

Після сніданку пройшовся даунтауном.

Зазирнув у культурний центр, у який попросили заходити без пістолета.

Подивився на жінку з цікавим носом.

Біля 100-тонної квасолинки, як завжди, море туристів.

Сонце лавірує між хмарочосами.

Під універмагом хлопець у капюшоні переспівує Coldplay.

Водій 56-го автобуса, який заступає на зміну о 4:20 ранку, везе пасажирів туди, де на них чекають. Місто вітрів, якому 188 років, живе своє життя.

Справжній класний американський бургер я знайшов у «Dearborn» – з котлетою з м’яса фермерського ангуса і чеддером зі штату Вісконсин ($22).

Розговорилися з офіціанткою. Розповіла, що її мрія – бути режисером монтажу.

Окрім чизбургера в «Dearborn» готують ідеальне севіче в перуанському стилі – з креветкою, крабом і тигровим молоком ($20).

Також рекомендую американську класику – сендвіч Рубен із солониною, швейцарським сиром і квашеною капустою (теж $20).

У пообідньому настрої під’їхав до будинку, де знімався «Сам удома».

Розташований він у Віннетці – передмісті Чикаго.

Взимку анонімний покупець придбав його за $5 250 000.

Прогулявся по Chinatown. Це друге найстаріше китайське поселення в США після Сан-Франциско. Перші іммігранти прибули сюди 156 років тому, тікаючи від дискримінації на західному узбережжі.

У Chinatown є ресторан, рекомендований гідом Мішлен – «Yao Yao». Проте я спробував качку (не по-пекінськи) в закусочній «BBQ King House» – там обідало чимало місцевих.

І я був здивований, що насправді у «BBQ King House» далеко не найкраща китайська їжа, яку я їв.

Сир тофу несмачний ($11).

Качка непогана, жирненька ($39).

Найсмачніше – суп із вонтонами ($10). І найцікавіше: це перший ресторан у моєму житті, в меню якого я особисто нарахував 230 страв!