Одесити знають та люблять кондитерські «Vanil».
На Різдво і на Великдень – за магічні панеттоне (докладніше тут).
А в інші 363 дні – за тістечка шу, гречаний чай, баскський чізкейк та ще 72 позиції в меню.
Я поспілкувався із власником «Vanil» Денисом Марагіним про те, як минули для нього ці 596 днів війни.
У перші дні війни я поставив собі головне запитання: ми працюємо або зачиняємося до перемоги? І в підсумку не було ані дня, щоб «Vanil» не приймала гостей. Важливо працювати, незважаючи ні на що.
70% постійних гостей покинули Одесу. Зʼявилося багато переселенців: вони в розгубленості, їм не до тістечок.

Постійна гостя Анна зараз в Ізраїлі.
Нещодавно я змушений був підняти ціни, бо зросли тарифи за електроенергію. Орендодавця також можна зрозуміти: він довгий час надавав нам 50% знижки, але все повернулося на попередній рівень. Це тяжко. При цьому ми підвищили зарплатню персоналу, щоб зберегти команду.
Підняття цін виявилось дуже болючим рішенням. Та і гостей, як ти розумієш, від цього не додалося.
Проте я не можу просідати в якості. Наші топові позиції (чізкейк, наполеон, профітролі) залишаються незмінно смачними. Все ж таки ми відрізняємося від інших кондитерських – не у гірший бік. Тому тримаємо планку.

Дух захоплює від сирників з печеного топленого сиру!
Портрет нашого гостя змінився, і ми пішли назустріч. Прикладом можуть бути ягідні кошики різних розмірів – більших та менших. На будь-який гаманець! Ті, хто не можуть дозволити собі тортик за 160 гривень, беруть кошик за 45.
Середній чек до війни складав 220 гривень, а зараз – 250. Змінився зовсім несуттєво.
Нарешті ми відкриваємо кондитерську на Приморському бульварі, яка довгий час була закрита – з міркувань безпеки. У центрі все ж таки жвавіший рух.
А двом закладам у спальних районах (на Черьомушках і Таїрова) дуже кепсько. Багато хто боїться ходити в кафе, щоб не отримати повістки.
У «Vanil» зʼявилося столове вино. Його можна продавати без ліцензії.
Після ночі тривоги й прильотів на наступний день гостей нема. Усі сидять по домівках – відходять від переляку.
Блекаут минулої осені дав зрозуміти, що треба працювати і вмикати генератори. Одразу ж додалося гостей: у нас гарно ловив звʼязок, усі зігрівалися й підзаряджали техніку.

У шеф-кондитера Ганни безмежна фантазія!
Цьогоріч панеттоне розліталися з космічною швидкістю. Ми вперше прорахувалися з кількістю та нам навіть не вистачило. Штоллени також вдало продавалися, і теж було замало.
Годину тому отримав грамоту за волонтерство. Є пул хлопців та дівчат, які їздять на передову з допомогою від підприємців. Хтось передає будматеріали, хтось елементи живлення. А ми відправляємо солодощі та рулети. Окрім того, «Vanil» постійно збирає на дрони та пікапи.

У середині крем з фісташкового пломбіру.
У команді «Vanil» є хлопці, які воюють. І коли вони приїжджають на декілька днів до Одеси, я відкриваю їм бонусний рахунок. Якщо заходять інші військові з родинами, то ми також приділяємо їм увагу. Проте декого ображає, що рахунок повністю сплачує заклад. Тому ми або чимось пригощаємо, або робимо знижку у 50%.
Кондитерські «Vanil»: Одеса, працюють з 8 до 21:30, а по вихідних з 9, адреси діючих кафе краще дізнатись за номером +38 093 141 48 90