Хто цей щасливий японець?
Може, переможець японського телешоу, де випив ящик саке і виграв фломастери?
Чи це просто син засновника Тойоти, який почуває себе як у Бога за пазухою? Ні, це Дайкі – власник і шеф бістро «Achi Achi». «Achi Achi» перекладається «трясця, як гостро!»
Цей заклад знаходиться у Варшаві на Jana Pawła II.
На цьому п’ятачку сила-силенна точок з тибетськими пельменями, індійськими самосами та королівськими кебабами.
Negisho Rice Bowl коштуватиме €7,60.
Дайкі робить боули з куркою і веганський каррі. Ну як робить… Він вже рідко сам господарює на кухні: свої найкращі знання він, як сенсей, передав українським учням.
В «Achi Achi» працюють виключно українці.
Але чому саме так? Розповідаю. Дайкі був су-шефом у японському Кобе.
У Кобе зараз +17.
Проте кров молода, захотілося пригод, і він полетів до Варшави.
- Чому саме до Варшави?
- А тут було найпростіше з документами!
Після прильоту до Польщі він дізнався, що Росія напала на Україну. І не довго розмірковуючи, почав вести стріми для своїх японських фоловерів.
Ті донатили і Дайкі допомагав біженцям.
Але потім він зрозумів, що донати – це добре, а робочі місця – ще краще. Тому створив «Achi Achi», де всі процеси довірив українцям.
Імʼя Дайкі перекладається як «випромінюючий».
- А хто більш працьовитий – японці чи українці ?
- Японець отримав завдання та беззаперечно його виконує. А українець починає сперечатись, якщо з чимось не згоден. Проте це непогано: я прислухаюся до ваших слушних порад.
Дайкі зазначає, що у Японії зазвичай мудрими і досвідченими вважаються дорослі люди. А серед українців чимало розумних саме серед молоді.
Боул від Аліни з любов’ю.
Мій Wafu Rice Bowl (€8,20) готувала Аліна. Вона переїхала із Каменського після початку війни.
Працює у «Achi Achi» з першого дня, тобто рівно рік: «Дайкі прикольний та добрий: постійно купує нам у магазині українських товарів квас і таранку. Або замовляє непальскі вареники у кафе за стінкою».
Формат «Achi Achi» максимально японський.
У Токіо чи Осаці це зветься kappou – місце, де власник або шеф активно взаємодіє із гостями.
Дайкі постійно спілкується і з блогером-мільйонником, і з доставником їжі. Мрія японця – це відкрити 60 закладів за пʼять років. Також він не приховує, що за перший рік заробив більше, ніж очікував.
Дайкі 26 років, проте має вигляд 15-річного.
Кажуть, що японська кухня набагато корисніше вашого диплому про вищу освіту. У випадку з «Achi Achi» я зроблю уточнення: цей kappou не позиціонує себе як джерело ЗОЖ. Принаймні тому, що у половині страв чимало курки у клярі.
Курку з соусом понзу беруть за €5,40.
«Але для японців це нормально, – дивує мене шеф. – Японці полюбляють їсти фритюр тричі на день!»
До речі, японців у «Achi Achi» майже не видно. Але не тому, що із kappou щось не так. Навпаки: їжа смачна і ситна.
€8,20 – невеликі гроші за Oyako Rice Bowl.
Проте у всій Польщі, за словами Дайкі, усього 400 японців. Тому, у зрівнянні з поляками та українцями, вони приходять на теріякі боул і пиво суттєво рідше.
Для постійних гостей кожна 10-та порція безкоштовно!
Японський стрітфуд «Achi Achi»: Варшава, al. Jana Pawła II 41A/lokal 3a, працює з 12 до 20:30, а по вихідних з 13
